Таємниці косметичного закулісся: натхнення, плагіат та парасольки

Якщо Ви теж фанатієте від всіляких тіньок-помад-палеток, то мабуть знаєте, що на кожен популярний продукт знайдеться щонайменше двійко близнюків, які будуть дуже схожими за формулою, кольором чи фінішем. Завжди приємно натрапити на помадку за 6$, яка нічим не поступається своїй значно іменитішій сестрі за 20$, правда? Але де пробігає тоненька межа між натхненням та плагіатом?

Якщо Ви теж фанатієте від всіляких тіньок-помад-палеток, то мабуть знаєте, що на кожен популярний продукт знайдеться щонайменше двійко близнюків, які будуть дуже схожими за формулою, кольором чи фінішем. Завжди приємно натрапити на помадку за 6$, яка нічим не поступається своїй значно іменитішій сестрі за 20$, правда? Але де пробігає тоненька межа між натхненням та плагіатом?

Однією з найпопулярніших книг останнім часом є “Кради як митець” Остіна Клеона, в якій автор дуже влучними фразами розповідає, що все навколо нас фактично є копією копії. Оригінальність – це трохи свіжіший погляд на звичні речі, які вигадали інші люди ще до нашого існування. Але в косметичному світі все трохи складніше.

Парасольки та private labeling

Чи помічали Ви колись, що, скажімо, прекрасний блогородний олівець від Chanel та його менш шляхетний брат від Bourjois якось підозріло є майже однаковими за властивостями, кольором та стійкістю? Ба навіть, вони зроблені у тій самій країні! Чому тоді один з них коштує у 5 разів більше?

Усе дуже просто.

Я завжди собі уявляла, що кожен бренд має свою окрему фабрику, де маленькі звірятка загортають шоколад у фольгу, тобто старанні працівники у спецкостюмах з любов’ю сортують свіжовідлиті помадки у їх гарнесенькі футляри. У деяких випадках це справді так, але здебільшого фабрики живуть абсолютно окремим життям і є такими ж повноцінними учасниками процесу, як і самі бренди (хоч не надто помітними для кінцевого споживача).

Марки ж (особливо відомі), як правило, гуртуються під “парасольками” концернів-гігантів. От наприклад, такий монстром є L’Oreal, який володіє (увага!) брендами L’Oréal Paris, Garnier, Maybelline NY, Lancôme, Yves St-Laurent Beauté, Biotherm, Giorgio Armani Beauty, Helena Rubinstein, Shu Uemura, Vichy, La Roche-Posay, The Body Shop, Victor & Rolf, Skinceuticals, Kiehl’s, Cacharel, Kérastase, Matrix, Redken, Diesel. Іншими відомими гігантами є Estee Lauder, COTY, LVMH, Procter&Gamble.  Тобто, кожен з цих брендів умовно “ділить” фабрики/технології/бюджет зі своїми сестричками і братиками з того ж концерну.

Але повернімось до олівчиків 😉 У Німеччині є чудова фабрика Schwan-STABILO, яка виготовляє якісні канцтовари (їх маркери точно були у кожного школяра). У неї в свою чергу є окрема гілка Sсhwan Cosmetics, основною розробкою якої є косметичні олівці та лайнери у всіх можливих формах і кольорах – рідкі, гелеві, конутруючі, кайяли, you-name-it. Ця компанія займається private-labelling‘ом – пропонує певним брендам свої no-name продукти і за окремий кошт виготовляє відповідне упакування та штампує на ньому омріяний напис (скажімо) Urban Decay.

Угу, Ви правильно почули. Олівчики Urban Decay – це ті самі no name олівчики з великою націнкою. Мало того,  MUFE Aqua Liners, Urban Decay 24/7 та Smashbox Timeless waterproof pencils – це фактично той самий продукт Schwan Cosmetics з різними назвами, упаковками та цінами. Те саме стосується специфічного лайнера у формі бумерангу NYX Cosmetics The Curve та його двійників Sephora Collection Smart Liner і Pierre Rene HI-TECH Eyeliner. Вони однаковісінькі! Оскільки патентом на ту чи іншу формулу та упакування володіє компанія-виробник, вона має право продавати її різним брендам. А от унікальність та ексклюзивність коштують багацько 🙂

Двійники та натхнення

Ще однією вічною темою є dupes – продукти-двійники, які є дуже схожими за текстурою, кольором чи фінішем. Як правило, вони мають дуже різні цінові категорії та виробляються неспорідненими брендами. Пошуком косметичних двійників займаються абсолютно всі б’юті-блогери та ютубери, і така практика вважається позитивною, адже дає користувачу альтернативу дорогим або недоступним продуктам. От, наприклад, інстаграм dupethat повністю присвячений таким пошукам і має цілий мільйон підписників.

Оскар Вайльд хоч і не був б’юті блогером, але казав, що “Imitation is the sincerest form of flattery” (“Наслідування – найщиріші лестощі”). Американський інді-бренд MakeUp Geek, який виріс з соцмереж у дуже успішну компанію, зародився саме з такого принципу: Марлена (засновниця MUG) створила власну лінійку тіньок, скопіювавши свої улюблені відтінки тіней MAC. На офіційному сайті навіть є детальний список-порівняння (тиць). Щоправда, формула MUG була цілком іншою.

Схожий початок мала й марка Sigma Brushes, пензлями якої пістрявіє кожне друге відео на ютубі, – засновники проаналізували ринок та зробили бюджетні копії найпопулярніших пензликів MAC. Спочатку вони навіть мали однаковісінькі назви (тиць), але Sigma поступово вивела з виробництва таку нумерацію, щоб уникнути зайвих питань.

Такі випадки дуже часті на косметичній кухні, але нічого поганого в цьому нема – MAC же не вигадали кольори тіней чи пензлі для макіяжу.

Інша справа – китайські версії популярних продуктів, які повністю або частково їх копіюють (включно з назвою продукту та бренду). Це – підробки.

Однак часом і продукт наче оригінальний, і формула нова, але все до болю нагадує популярну на ринку косметику.

Де ж та тоненька межа між натхненням та плагіатом?

too-faced-chocolate-bar-mur

Скандал

Минулого тижня усі мейкап портали рясніли новиною про те, що Кет фон Ді (власниця однойменного бренду косметики) в інстаграмі відверто “наїхала” на відому своєю любов’ю до копіювання марку MakeUp Revolution за те, що вони безсоромно скопіювали її палетку-бестселлер Shade+Light.

Гляньте самі:

kat-von-d-vs-mur

Цей пост мав дуже двояку реакцію: хтось співчував Кет, знаючи про її величезну залученість на всіх стадіях розробки продуктів, а хтось обурювався, стверджуючи, що таким чином вона гнобить дешевшу альтернативу своїм тінькам. Щоб трохи розвіяти запах смаженого на теренах медіа, Кет зняла сумбурне відео про свій робочий процес та розповіла чому їй болить такий безсоромний плагіат.

На цьому галас трохи стих, MUR отримали безкоштовну рекламу та чимало нових клієнтів, для яких косметика Кет є надто дорогою. Я ж вирішила трохи помучити гугл і дізналась, що MUR – це такий собі copycat, який клонував кожну другу популярну палетку (щоправда, формула у них всіх власна)

Urban Decay, Too Faced, Lorac Pro, Kat von D, Kylie Cosmetics – продукція всіх цих марок легко проглядається у косметиці MUR.

Ось кілька прикладів:

Щоправда, грішить таким не один бренд. Elf, Morphe, W7 та навіть CATRICE, про новинки яких я писала в минулому пості, також полюбляють переробити щось існуюче на нове з мінімальними відмінностями.

Мабуть, Вас гризе та сама думка, що й мене: чому бренди, які випустили такі продукти першими, не відсудять компенсацію та не вилучать двійників з продажу?

На те є кілька причин:

  • Не всі елементи оригінальних продуктів є, хм, оригінальними. Жодна з цих компаній не придумала матові тіні чи нюдові кольори, або ж рідкі помади. (Угу, “кради як художник”)
  • Усі назви продуктів, як правило, є захищені авторським правом, тому жоден з двійників не називається так само, як і його оригінал. Окремі слова ж і їх сполучення можуть вживатись вільно (тому Shade + Light  =/ Light and Shade).
  • Бренди-виробники оригіналів мають зовсім іншу цільову аудиторію на ринку, аніж марки, які створюють двійників: той, хто користується Kat von D і може собі дозволити палетку за 49$ навряд чи побіжить купувати MUR за 12$.
  • Крім того, весь гамір, які створюють дешевші клони, також є безкоштовною рекламою оригінальним продуктам.

Залишається лише одне питання: наскільки етично відверто копіювати результат важкої праці інших брендів? І чи варто купувати такі продукти?

Як гадаєте?

21 Comments

Add Yours
  1. 3
    Дзвіня

    От мене ще завжди цікавило питання складу таких продуктів.. Чи, наприклад, оригінал не містить всякоі бецьки і тому дорожчий? І чи копія – це завжди шкідливий склад (бо ж дешеве)? Хм…

    • 4
      Blyskitka

      Склад оригіналу і його двійника, як правило, цілком різний і не завжди корелюється з ціною. Як вишні і черешні 🙂 Якщо продукт продається у США/Європі, значить він був сертифікований і теоретично є повністю безпечним. Наприклад, і Too Faced i MUR додають тальк до своїх тіней, але якість їх різна. Також косметика MUR здебільшого містить парабени, але вони також живуть в дуже недешевих продуктах Helena Rubinstein. Треба розглядати кожен продукт окремо, бо дешево – не значить зле, ціноутворення залежить від багатьох факторів, крім самих складників (упакування, кількість одиниць в партії, логістика, дизайн, маркетинг і т.д.)
      Єдине, що не рекомендую пробувати, – косметика з Аліекспресу і їй подібна)

  2. 5
    artgardo

    Це було завжди і буде) якщо хтось щось зробив, це завжди з*являється у інших, не таке, та дуже схоже ))) Я іноді читаю блоги, де пишуть про дешевий макіяж, так люксовий макіяж. Там зааааавжди можна побачити, що все схоже, тільки хтось купує бюджетні засоби, а хтось люкс))

  3. 7
    Fayna Sova

    Скільки цікавого! Про косметичні гіганти знала. Але все одно було й новеньке 🙂
    Взагалі питання з “подвохом” 🙂 як не крути, а дуже багато панянок не можуть дозволити собі Кет фон Ді, Ту Фейсд та інші. Тому вони й беруть доступне.
    Наскільки етично копіювати? У кожного свої критерії етичності.
    Чи варто купувати такі продукти? Це питання можна ставити в багатьох ситуаціях насправді. Краще вже такі клони, аніж продукцію країни-окупанта. Але це лише моя особиста думка.
    Наталко, пост – просто бомба! Ти стільки роботи зробила для нього!

    • 8
      Blyskitka

      Дякую величезне! Мені було цікаво 🙂 Насправді між всім цим копіюванням десь лежить тонка грань лицемірства 🙂 І перш за все не серед споживачів, а на великій косметичній кухні))

  4. 9
    Maria Melnichuk

    Усю цю інфу я знала, але прочитати все рівно було цікаво. В мене немає продуктів – реплік чи двійничків від відомого, але на подарунок я купляла палетку MUR і подруга була задоволена. Їй було без різниці чи це Urban Decay чи що..якість її як не особливого поціновувача косметики цілком задовольнила.

  5. 11
    IraBlogging

    Ооо, ти таки написала пост про це все діло, я чекала 🙂 Я теж слідкую і за всіма новинами, хто кого купує, і за всіма скандалами 🙂 Чула, до речі, як Z Palette на інстаграмі трендмуду “поразвлікалісь”? Як я вже десь писала, тут я на стороні Кет, так, звичайно, вона не вигадала матові нейтральні тіні, але все ж можна було б хоча б по іншому розкласти їх в палітрі і не так нагло копіювати назву. Тут вони вже явно перейшли межу і зайнялись чистим плагіатом. Можна цілком успішно робити дешеву косметику, навіть dupes, але при цьому бути semi-original. Процитую одну цікаву Ютуберку “It doesn’t take much skill or creativity to take a look at the market, see what’s selling, & just figure out how to make the cheapest imitation.” А ще ось, що воно мені нагадало – http://i2.kym-cdn.com/photos/images/newsfeed/001/208/115/7e1.png 🙂 От реально не гарно так. Хоча так само і не гарно брати рандомний олівець, ліпити на нього Urban Decay і продавати в тридорога. Я ще довго можу писати 🙂 Тому, загалом, поки буде попит, буде і пропозиція, на абсолютно все.

    • 12
      Blyskitka

      Ага, мені стало цікаво і я панєслась)) Теж вважаю все це діло слизеньким і негарним, але, думаю, ми ще багато чого не знаємо)) Кожен з брендів має свою окрему нішу, тому і двійники штампуються десь в Китаї шаленими темпами)
      Про ZPalette чула і навіть читала коментарі, вони щось зовсім з глузду з’їхали 🙁 І все через ту переносну плитку для депоттінгу)

      • 13
        IraBlogging

        Ага, я теж читала ті коментарі, мені реально не вірилось, що це власнийя компанії. А про Китай то взагалі тема ще варта окремої статті 🙂

  6. 14
    Наталья Белогловская

    Очень интересный пост! У меня нет продуктов-дубликатов, но, не вижу ничего плохо в том, чтобы приобретать их. Главное, чтобы потребитель был счастлив, рад и не обманут ( как с китайскими подделками).

  7. 18
    Katerina Trukhanova

    Для мене завжди смішно виглядає, коли бюджетний продукт ззовні наслідує проф або люкс. Пробувала і MUR і Urban D. – це небо і земля, якість абсолютно різна, навіть сенсу немає порівнювать. Але, водночас, є і багато бюджетних достойних продуктів! Тому, я завжди у пошуку)

    • 19
      Blyskitka

      Так, але коли хтось бачить візуально схожу палетку на Naked, наприклад, за значно меншою ціною, виникає спокуса купити і спробувати)) Плюс завжди вигідно експлуатувати вже розкручені тренди та форми на ринку.
      До речі, теж люблю бюджетні продукти)

  8. 20
    marfusha1976

    Наталю, дякую! Дуже цікавий пост! 🙂
    Я не проти копій, а от підробки, яких вже більше, ніж оригинальної продукції в інстамагазинах, відверто бісять.)

Напишіть відгук