Макіяжна зона комфорту: як вибратись?

Цього ранку я мимоволі спіймала за хвіст думку про те, що вже четвертий день поспіль малюю ті самі коричневі стрілки і розтушовую рудувато-червонясті тіньки вздовж нижньої повіки. Якось так легко і без роздумів 🙂  Взагалі, стрілки – то мій безвідмовний макіяж на будь-який випадок: я знаю, що з ним очі виглядають найвиразніше. Оті котячі лінії на повіках додають мені впевненості і навіть змушують повірити, що рівнесенький і гострий мов лезо хвостик стрілки – така собі зброя проти всього поганого, чим може здивувати новий день. За останні десять років стрілоньки перетворились з якогось надважкого і недоступного мені вміння у величезну зону комфорту.

До речі, цей пост буде зовсім не про них 😉

Як і кожен гомо сапієнс, який хоч кілька десятків років топтав нашу землю, я намагаюсь знайти комфорт у всьому: одязі, макіяжі, їжі, роботі, людях, які мене оточують. Це цілком ок – якщо б ми постійно відчували сильний стрес і не могли знайти спокою, то давно б вимерли як вид. Але коли я починаю помічати, що вже кілька днів/тижнів/місяців мої будні складаються з тих самих речей, мене це дратує і я намагаюсь всіляко вибратись з м’якенької тепленької ямки, яку сама ж собі створила. Так, до речі, з’явився цей блог – і через рік він вже міцно вріс у мою рутину.

Зона комфорту – це психологічний стан, у якому цвірінькають пташки і сяють краплі роси на сонці людина цілковито відчуває контроль над ситуацією та обставинами і не переживає сильного стресу. У кожного вона своя, залежно від освіти, досвіду та звичок. Іншими словами, це – щось абсолютно нам знайоме і приємне. Як от у мене стрілки чи завужені джинси – бо я знаю, що мені вони пасують. У когось це – чорна туш і нюдова помада, ще в когось – повна відсутність мейку.

То чому варто проміняти комфорт на щось незнайоме і нове?

Бо там відбувається найцікавіше:

Поза зоною комфорту живе інша версія вашого”Я” – цілком можливо, яскравіша і цікавіша. З червоною помадою або зеленими смоукі 😉

Припустимо, кожного ранку Ви фарбуєте вії чорною тушшю, додаєте личку трішки рум’янцю і чимдуж біжите на роботу чи навчання. Усе звичне, майже автоматизоване – і Ви собі подобаєтесь у дзеркалі. Це чудово! От я до двадцяти з хвостиком років не фарбувала брови – і теж усміхалась своєму відображенню вранці 🙂 А зараз ділю всі фото на два періоди: до брів і після 😉

Якщо макіяжна цікавість хоч раз над Вами панувала (підозрюю, тому зараз читаєте ці рядки), то варто таки спробувати додати трохи перцю до своїх звичних образів.

То з чого почати?

Відмовлятись від нюдових тіней і відразу переходити на червоні стрілки не варто – це може назавжди вбити будь-яку іскорку до експериментів. Починати треба з малого – наприклад, акцентів. Користуєтесь лише чорною тушшю? Спробуйте коричневу! Або ж темно-синю. Ніколи не розчісували брівки гелем? Скористайтесь безбарвним! Не впевнені, що Вам пасуватиме яскрава помада? Оберіть дещо менш насичений колір. Навіть найменший крок в напрямку чогось нового – це вже #перемога величезна зміна.

Є в мене одна зона комфорту, яку я не наважуюсь відпустити – нюдові помади. Донедавна в моїй величенькій колекції не було навіть червоних кольорів – чомусь була впевнена, що моїм зовсім не пухким вустам насичені відтінки не пасуватимуть. А потім я вирішила намалювати голлівудські губиська і написати про це пост – і червона помада стала однією з моїх найулюбленіших. Те саме колись було з бровами: коли я їх гарненько розчесала, собі стала здаватись чимось середнім між Чубакою і Брєжнєвим. Але минуло трохи часу, і я звикла до себе бровастої. До речі, бровозмін тоді так ніхто і не помітив 🙂

А якщо у мене не вийде?

Перші мої стрілки нагадували риб’ячі хвости, глистів, павучині ноги та інших малоприємних істот. Малювала я їх темнющим рідким лайнером два міліметри над лінією вій, тому стрілоньки жили окремо від  повік і виглядали так, наче от-от втечуть з моїх очей. Але я була впертюхом і нон-стоп дивилась туторіали на ютубі: дві баночки гелевого лайнера, три пензлі, 3746236238756 спроб – і я таки спромоглась намалювати дві різні, але таки схожі на стрілки, лінії.

Якщо Ви дуже хочете спробувати певну макіяжну техніку, продукт чи колір, але не впевнені, що у Вас досить досвіду і знань, – добрі боги інтернету стануть у нагоді. На ютубі є велетенська кількість туторіалів на будь-який смак, і Блискітка теж завжди рада допомогти 😉 Головне – наважитись на експеримент.

А що скажуть інші?

Знайоме питання, правда? Не такою страшною є помилка, доки на неї не звернуть увагу інші. Так от, в плані макіяжу все просто: 80% людей не помітять змін, особливо, якщо Ви почнете з малого. Інші ж 20% є занадто ввічливими, щоб зробити якесь зауваження з приводу зовнішності 😉

Одного разу я знимкувала якийсь зі своїх кольорових образів для блогу – намалювала праве око і затонувала обличчя, але раптом у фотіку вмерла батарея. Гаяти годину-дві мені не хотілось, тому я вирішила приготувати поїсти. На жаль, вдома скінчились харчі, і я, з одним намальованим оком і навацьканими тоналкою губами, спокійно пішла в магазин. Продавець трохи дивно витріщався, але не сказав ні слова (як і сусіди, які мені трапились по дорозі). Ще мені якось довелось їхати з щільно нафарбованим основою обличчям (без брів, очей і будь-якого рельєфу шкіри) в перукарню у переповненому автобусі. Хоч я виглядала як тєнь атца Гамлєта, ніхто і словом не обмовився.

Коли еспериментувати?

Якщо Ви все-таки ще не зовсім готові тішити світ новими макіяжними образами, спробуйте найбільш “безпечний” сценарій: дайте волю фантазії перед сном. День закінчується, макіяж все ж треба змивати, а значить, можна відірватись на повну. Довжелезні стрілки, рожеві вії чи чорна помада? А чом би й ні 😉

І найголовніше: макіяж – це всього-навсього фарба. З її допомогою Ви можете створити цілковито нову версію себе, додати акцентів буденності або ж вгамувати цікавість. Вибір за Вами 😉 Потрібна лише дрібка натхнення і трішки сміливості.

P.S. Цей текст і колажі – моя втеча із зони комфорту 🙂

Теплої п’ятниці!

20 thoughts on “Макіяжна зона комфорту: як вибратись?

  1. Класний пост, дуже все правильно.
    Дуже сміялась із твоїх історій 🙂
    А от що робити із зоною дискомфорту? Таким для мене є тональний крем і все з ним пов’язане.
    А взагалі виходити із зони комфорту краще всього з наметом і спальниками за плечима 🙂 і казанком, звісно 🙂
    Але стрілочки – то класно дуже 🙂 треба набивати руку, ага.

    Подобається

  2. Аввв бомбезний пост, місцями здавалось, що це я пишу 😀
    Коли я вперше вийшла з дому з червоними губами то на жаль не минулося без коментарів сусідів #шлюха…але наприклад коли я юзала чорний олівець на брови (мої буренні 17 років)ніхто нічого не казав 😀 Зараз моя зона комфорту і безпрограшний макіяж це матовий коричневий смокі айз – поза зоною комфорту фіолетові тіні, червоні і темні помади, блискітки і накладні вії….звичайно поки ніхто не бачить я тим всім бавлюсь, але в білий день в мому селі я не наважуюсь)))

    Вподобано 1 особа

  3. Прибігла швидко-швидко коментувати тому що дуже мене тішить, що ти пробуєш різні нові штуки у мейкапі і будеш про них писати та щей піарити)) Хочу бачити більше дівчат з яскравими тінюхами, ненатуральними кольорами помад і крейзі стрілками! Сама гуляю спокійнесенько з жовтими матовими стрілочками, червоними-багряними-оранжевими тіньками, малюю лавандові смокі айс, коричневі, темні, винні губені і таке інше.. інколи буває ту мач, інколи мама-бауся жахаються, інколі коханому бєєєє, але я вважаю що це творча реалізація+мій гарний настрій+задовбали усі вважати, що експерименти тільки для підлітків. Такоє)))

    Вподобано 1 особа

    1. Дякую! Тобі всі ці експерименти дуже пасують, сама починаю задумуватись про жовті стрілки)) Я також вважаю, що макіяж – то для себе коханої, і він має бути таким, як ти сама хочеш)

      Подобається

  4. Твої історії потішили))))
    В мене якось трапилось таке, що я вирішила почати підмальовувати брови і, тіні які я вхопила і при домашньому освітленні були схожі на холодні коричневі… на сонечку виявились коричнево-фіолетовими! В 2012 році так по вулицях не ходили і на мене витріщались мало не всі)))) Але мого (тоді ще майбутнього) чоловіка це не налякало і він сказав що мені це личить))

    Дякую ♥ я надихнулась і йду малювати стрілки)))

    Вподобано 1 особа

    1. Дякую! Чоловіки – то окрема історія, вони в більшості випадків зовсім не зважають на макіяжні експерименти))) Про брови – я колись малювала коричнево-зеленими інглотівськими тінями 😀

      Подобається

  5. Цей текст приклад того, що за зоною комфорту відбувається найцікавіше – він чудовий! Справді, дуже цікаво читати і я от прям зараз йду малювати стрілки, може колись навіть вийде 🙂 Ти мене надихнула. І я зі всім всім погоджуюсь 🙂 Я колись їхала з салону з нафарбованими бровами, навіть не так – з фарбою на бровах, вона була товстелезна і дуууже широко “розмазюкана”, але змивати було зарано, а я спізнювалась на роботу. Впевнена, що люди навколо думали, що ці брови зараз їх зїдять, але теж ніхто нічого не сказав 🙂

    Вподобано 1 особа

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s